КОНЦЕПЦІЯ РЕКОНСТРУКЦІЇ ПАРКУ СЛАВИ
У М. БІЛА ЦЕРКВА, УКРАЇНА
Рік
Тип
Розташування
Площа
2025
Благоустрій території
Біла Церква, Україна
5,82 га
Статус
Замовник
Команда
Конкурсний проект
Департамент урбаністики та архітектури Білоцерківської міської ради
Потиліко Аксинія, Саражинський Ярослав, Кліменок Олександр
Ділянка розташована у центральній частині міста Біла Церква.
Обмежена вулицями Григорія Ковбасюка. територією госпрозрахункового підприємства «Стрілецький-спортивний клуб» та територією Білоцерківської гімназії слов'янських мов, вул. Павла Скоропадського, територією Білоцерківської міської лікарні №1», територією Храму святого праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського) та територією приватної (присадибної) земельної ділянки .
Парк в структурі міста. Фрагмент генерального плану
Існуюче використання території. Топографічна зйомка та межі ділянки проєктування
Фото існуючого стану
Пару Слави. Біла Церква. Існуючий стан
Пару Слави. Біла Церква. Існуючий стан
Пару Слави. Біла Церква. Існуючий стан
Пару Слави. Біла Церква. Існуючий стан
КОНЦЕПЦІЯ
Генеральний план
Алея пам’яті Героїв війни
Головним меморіальним об’єктом парку, на нашу думку, має стати Алея пам’яті, що буде вшановувати усіх загиблих героїв, які захищали Батьківщину і в Другій світовій війні і у війні сучасній.
Наразі у парку по суті існує дві алеї: головна, створена за радянських часів, по боках якої встановлені мармурові плити у формі надгробків з іменами воїнів-білоцерківців, які були удостоєні звання Героїв Радянського Союзу і яка є головною композиційною віссю парку та завершується обеліском висотою 28м (головний композиційний центр парку) із зображенням радянських і чехословацьких воїнів та партизан; та новостворена алея, що вшановує полеглих білоцерківців, які захищали Україну у сучасній російсько-українській війні.
Ми вирішили об’єднати їх, «зібравши» усіх воїнів на одній головній алеї, оскільки, по-перше, територія парку не достатньо велика для того, щоб робити дві різні великі та рівнозначні алеї, присвячені різним війнам; по-друге вже сформована містобудівна композиція парку така, шо найефектніше виглядатиме саме головна алея, таким чином всі інші виглядатимуть, в будь-якому, разі другорядними, а на нашу думку це є не дуже доречним у даному випадку; і по-третє смислово ці алеї дуже схожі, адже обидві вшановують воїнів, які захищали нашу Батьківщину, боролися зі злом та віддали за це свої життя. Їх велика жертва, на наш погляд, може вшановуватись однаково і існуючий обеліск, як головний композиційний центр даного парку, може слугувати тут спільним пам’ятником.
Також наразі ці дві існуючі алеї дуже сильно відрізняються стилістично і жодна з них, на наш погляд, не справляє естетично та образно достатньо сильного враження. Це ми також пропонуємо вирішити шляхом об’єднання їх в одну головну Алею слави, запропонувавши стилістично, образно та по сенсу спільний меморіальний об’єкт вздовж неї.
А саме, ми пропонуємо замінити існуючі надгробні плити та сучасні зелені металеві стінки на кам’яні стовпчики в образі свічок. Це буде стовпчик висотою людського зросту, з викарбуваним іменем, званням та роками життя кожного воїна-білоцерківця (сучасного чи Героя Радянського Союзу) та світловим елементом (ліхтариком) над ним.
Стовпчик-свічка, співрозмірна та співмасштабна людині, символізує кожну окрему особистість, а світловий елемент над ним буде уособлювати душу цієї людини, світло, яке вона випромінює, тепло та любов, які ніколи не згаснуть у серцях її близьких людей, вогонь, як певний символ її жертви та той самий вічний вогонь як символ нашої пам’яті. Образ свічки також відносить нас до свічок у храмі, що є культурно та релігійно близьким для нашої країни.
Ці стовпчики пропонується розмістити на газоні, у декілька нестройних рядів, у дещо «хаотичному» та невимушеному порядку, та трохи різного «зросту», щоб вони виглядали більш природньо та краще асоціювалися із реальними людьми. Вони будуть розташовані на достатній відстані один від одного (1,5-2м з кожної сторони), щоб до кожного було зручно підійти, покласти квіти, постояти поруч.
Також, під час проведення різних заходів, таких як, наприклад, День Прапора, коли люди зможуть розтягнути величезний жовто-блакитний прапор на всю довжину цієї алеї, чи будуть іти по ній із квітами у День пам’яті чи стояти там вшановуючи інші важливі Дні нашої історії, ці «свічки», ніби наші воїни, будуть так само стояти поруч із нами, будуть ніби фізично присутні, що є символічно правильним.
Проаналізувавши багато різних меморіальних об’єктів в усьому світі ми не знайшли схожого образу та дуже схожого об’єкта, тому даний пам’ятник може стати доволі унікальним не тільки в Україні, а і у світі.
Аванцплоща та пам’ятник «Рана війни»
У нашому проєкті ми дещо змінюємо форму та пропорції аванцплощі, оскільки, на нашу думку, існуючі пропорції не дуже вдалі. Окрім цього наразі дана площа абсолютно нефункціональна через відсутність будь яких цікавих об’єктів та важливих точок тяжіння на ній, а також некомфортна, через відсутність достатньої кількості озеленення та місць відпочинку.
Таким чином, ми пропонуємо, по-перше, відділити площу від транзитної зони тротуару та дороги вздовж вул. Григорія Ковбасюка озелененням, а також «огорнути» її зеленими зонами з новими деревами і з інших сторін, змінивши пропорції на більш приємні; по-друге, додати цікаві лави у тіні дерев і по-третє «сконцентрувати» її довкола ще одного важливого об’єкта, наповнивши таким чином і смислово і функціонально.
А саме, ми пропонуємо розмістити на цій площі своєрідний функціональний арт-об’єкт «Рана війни». Це круг із рваним та гострим (візуально) контуром, виконаний із закручених пологих «пандусів», які заглиблюються на 1м від рівня площі, облицьовані чорними кам’яними плитами, та обладнаний системою сухого фонтану, із різними режимами використання, що дозволятиме у спекотну чи теплу пори року, а також, в залежності від смислової доцільності, наповнювати це заглиблення водою, утворюючи невелике «озеро» або вмикати режим розпилення води (туманний фонтан) або режим струмка, коли струмені води будуть, ніби сльози, текти по пандусах.
Цей пам’ятник символізує велику рану, яку нанесла кожній людині та країні в цілому ця війна. Вона ніби воронка від снаряду чи слід від кулі на тілі країни. Це уособлює невимовний біль, який відчуває кожен та кожна, через загибель людей, загибель дітей, руйнування міст та через усе інше велике зло та горе, які принесла в нашу країну Росія.
Поряд із величчю наших героїв та їх подвигів, поряд із гордістю за стійкість та мужність нашого народу, завжди поруч буде йти цей біль, адже як сказано Дж. Р. Р. Толкієном у його «Володарі перстнів»: «Є речі, які не лікує час, деякі рани такі глибокі, що не загоюються ніколи».
Разом із тим цей об’єкт символізує певну «чорну» воронку, якою є війна, і яка затягує людину (саме тому він виконаний у формі спіралі), потрапивши в яку може бути дуже важко вибратись, але це потрібно зробити, для того щоб жити, будувати, створювати, приводити у цей світ нових людей, множити радість, добро та красу попри все та пам’ятаючи про ціну цього всього.
Введення комерції та функціональності
Ще одним важливим проєктним рішенням, на наш погляд, є введення невеликої кількості комерції та активних функціональних зон у парк. Адже це не тільки меморіальний об’єкт, а ще і громадський простір, який має активно використовуватись мешканцями кожного дня, а не тільки у визначні Дні та під час заходів.
Для того, щоб зробити простір більш функціональним, зручним та привабливим, нами пропонується зробити невелику будівлю, у якій можуть розташуватися: кафе, зона коворкінгу (може використовуватись і школярами після уроків), комфортна громадська вбиральня, кімната матері та дитини та приміщення для зберігання різноманітного інвентарю.
Поруч із цією будівлею пропонується зробити невелику дитячу зону серед дерев, невелику площу з сухим фонтаном (які є дуже популярними у громадських просторах) та перголу в якій можна укритися під час дощу.
Розташувати цю активну зону ми вирішили поруч зі школою та стрілецьким клубом на місці пам’ятника пожежникам, а сам пам’ятник перенести в інше місце.
Таке розташування було вибрано через декілька причин. По-перше це вже сформована активна громадська зона завдяки розміщенню в цьому місці школи та тиру. По-друге, при такому розташуванні, дитячий майданчик буде знаходитись доволі далеко від меморіальної зони та братських могил і не буде заважати проведенню заходів чи усамітненому проведенню часу, в той час як кафе та громадська вбиральня будуть розташовані ближче до центру парку, на перетині головних осей і в той самий час вони будуть поруч одне з одним. По-третє у місці розташування кафе та площі з фонтаном наразі майже немає дерев, там є багато вільного місця, що дозволяє нам зробити це не вирубуючи існуючи дерева.
Транспортна інфраструктура
Щодо прилягаючих до парку територій, а саме вулиць та парковок, наразі нами виявлено наступні проблеми цих просторів:
- переважно хаотичні парковки вздовж вулиць та біля ТРЦ Вега;
- недостатньо зручні пішохідні шляхи та тротуари по вул. Героїв Небесної Сотні та Логінова (особоиво біля ТРЦ Вега);
- недостатнє озеленення деяких ділянок по вул. Героїв Небесної Сотні та Логінова;
- повна відсутність велоінфраструктури;
- відсутність зручних автобусних зупинок;
- недостатня інклюзивність;
- відсутність місць відпочинку та комерційних зон.
Для вирішення цих проблем проєктом запропоновано зміну профілів прилягаючих вулиць згідно з ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» а також згідно сучасних тенденцій проєктування комфортних урбаністичних просторів, а також впорядкування автомобільних парковок.
Основними рішеннями є: формування нормативних автомобільних проїздів, упорядкованих паркомісць вздовж вулиць та біля громадських будівель, формування зручних та нормативних пішохідних тротуарів, велодоріжок, озеленення вулиць, впровадження місць відпочинку тощо.
.jpg)
